Вот и все.

DSC07469Голова на подушке лежала, чуточку наклонившись к плечу. Большой и сильный человек спал по-детски беззаботно. Проблемы суетного мира его уже не тревожили. Только плечи сдавливали упрямые параллели досок, перетянутые тканью.

Он не дотянул до своего дня рождения -30 июня – четыре дня. Даже если тебе должно исполниться 48, все равно это твой день. День поздравлений, стрекота телефонных звонков и маленьких подарков. Ты уже взрослый, порой кажется, что все это должно остаться в детстве, но все равно он пахнет мамиными пирогами, букетом цветов в столовой комнате и волшебством картонной коробки, в которой, то ли новые сандалии, то ли заводная машинка с металлическим ключиком…

Он не дождался этого дня. Больницы, уколы, медсестры, анализы, таблетки, врачи… Устал. Не выдержал. Не смог удержать в руках эту тяжелую штангу болезни, хотя всю жизнь был очень сильным человеком. Он всегда умел ставить рекорды. Сначала личные, потом рекорды страны. Его любовь к штанге была безгранична. Пожалуй, это была его первая, единственная и, по-настоящему, большая любовь.

Это потом, повзрослев, он стал учить других как надо любить штангу и что делать для того, чтобы стать чемпионом.

Тех, кто, перегнувшись над металлическим заборчиком, бросал по три горсти земли в глубокую яму, было очень много. Это горсти недосказанных слов благодарности Олегу Ивановичу Кравченко за победы на турнирах, за товарищеские советы, за педагогические наставления, за все то, что он делал для людей и пауэрлифтинга. В Днепропетровской области и в Украине.

Коллеги Олега Ивановича подарили мне книжку, посвященную 20-летию Днепропетровской областной федерации пауэрлифтинга. В ней есть цифры и даты. Точность цифр – это тоже наука пауэрлифтинга. Единственное, о чем всегда переживал Олег Иванович, что в той главе не указали имя его первого тренера Владимира Александровича Ревука. Думаю, что сейчас Кравченко был бы доволен. И еще. Там ничего не сказано про Лондон-2012. Но это уже совсем другая история……

Кравченко Олег Іванович

Президент Дніпропетровської обласної федерації пауерліфтингу з 1999 року й до сьогодення.

Народився 30.06.1965 р. в м. Дніпропетровську.

1985 – 1991 рр. навчання в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту на тренерському факультеті.

1985-1987 рр. – проходив службу в збройних силах СРСР на посаді інструктора зі спорту в/ч 34СК м. Київ.

Спортивне життя і спортивні досягнення

З 13 років (з 1977 р.) почав займатись легкою атлетикою на відділенні метання диску й штовхання ядра.

У 15,5 років (з 1980 р.) став Чемпіоном України серед молодших юнаків (вікова категорія до 16 років) у штовхання ядра (виконав І дорослий розряд).

З 1981 р. почав займатись важкою атлетикою у спортклубі «Тропа».

1981 р. (у 16 років) став Чемпіоном Всесоюзних змагань, ЦР добровільного спортивного товариства «Трудові резерви» у м. Мінськ з важкої атлетики у ваговій категорії до 90 кг з результатом 297,5 кг (130 кг ривок і 167,5 кг поштовх) виконав І дорослий розряд.

1983 р. – на Чемпіонаті України (УРСР) м. Хмельницький вперше виконав норматив Майстра спорту СРСР з важкої атлетики з результатом 355 кг (155 кг ривок та 200 кг поштовх).

1984 р. – на першості СРСР серед юніорів м. Москва зайняв 2 місце у ваговій категорії до 110 кг з результатом 360 кг (160 кг ривок та 200 кг поштовх).

1985 р. – на Всесоюзному турнірі ім. А.П. Куринова в м. Казань став срібним призером з результатом 372,5 кг (167,5 кг ривок та 205 кг поштовх).

З 1988 року став займатися пауерліфтингом. Вперше приймав участь у Кубку УРСР (28 – 30.10.1988 р) м. Бердянськ у ваговій категорії до 125 кг з результатом 800 кг (290+170+340) став переможцем цих змагань.

1989 р. – на І Чемпіонаті СРСР (17 – 19.02.1989) з пауерліфтингу у м. Красноярськ став Чемпіоном у ваговій категорії до 125 кг з результатом у сумі 820 кг (300+190+330 у той час давалося 2 спроби у кожному русі) вперше виконав норматив Майстра спорту СРСР з пауерліфтингу.

1991 р. – виконав норматив Майстра спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу (на Міжнародному турнірі «Кубок Азовського моря» (23-25.05.1991) м. Бердянськ у ваговій категорії до 125 кг з результатом 940 кг (360+210+370,5) і рекордом України в тязі який протримався майже 11 років).

Педагогічна й тренерська діяльність

З 1988 р. (з 23 років) почав тренувати спортсменів з пауерліфтингу, фактично будучи першим спортсменом і тренером з пауерліфтингу в Дніпропетровській області.

1991 – 1996 рр. – по закінченню Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту працював викладачем даного інституту на кафедрі важкої атлетики, боротьби та боксу.

1999 р. – присвоєно почесне звання «Заслужений тренер України».

З 2000 р. – штатний тренер збірної команди України спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату. В якості тренера збірної команди України приймав участь в 2-х параолімпійських іграх (у 2004 р. – в Греції м. Афіни; у 2008 р. – в Китаї м. Пекін).

З 2001 р. – член Ради ФПУ, а також член тренерської ради ФПУ.

2003 – 2008 рр. старший викладач відділення пауерліфтингу ДЮСШ «Лада».

З 2008 р. – керівник фізичного виховання на кафедрі соціально-гуманітарних дисциплін Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки.

На даний момент за роки тренерської діяльності підготував: 35 майстрів спорту, 8 майстрів спорту міжнародного класу. Серед них призери Чемпіонатів світу і Європи і рекордсмени світу. Підготовлені 4 майстра спорту міжнародного класу входять до складу збірної команди України з пауерліфтингу IPC. Підготував 6 суддів Національної категорії (IPC) та 2 суддів Національної категорії (IPF).

З 1989 по 2009 р. головний суддя всіх змагань в Дніпропетровській області з пауерліфтингу, котрі проходили в містах: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Вільногірськ, Новомосковськ, Першотравенськ, Орджонікідзе.

В якості головного судді провів Кубок України (IPF) у м. Кременчук, Чемпіонат Украни з жиму лежачи (IPF) 2007 р., 10 Чемпіонатів України (IPC) та 8 Кубків України (IPC), щорічні міжнародні турніри з жиму лежачи на призи С. Лук’янова з 2000 р..

Нагородження й спортивні досягнення

1999 р. – почесне звання «Заслужений тренер України».

1999 р. – суддя Національної категорії IPF .

2007 р. – суддя Міжнародної категорії ІІ IPC.

2008 р. – кращій суддя року ФПУ.

24.09.2008 – подяка кабінету міністрів України «За вагомий внесок у забезпеченні підготовки та успішного виступу національної збірної команди України на ХІІІ літніх Параолімпійських іграх 2008 року у м. Пекіні».

Один комментарий: Вот и все.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


четыре + = 12

Архив записей
Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Авг    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Свежие комментарии

Уважаемые посетители убедительная просьба
– при использовании материалов обязательно ссылаться на сайт.
Так же буду очень благодарен за ваши отзывы. Спасибо!